Не дивлячись на карантин та всі обмеження, що з ним пов’язані щорічно Держпродспоживслужба публікує до 1 грудня поточного року план перевірок на наступний календарний рік.
Перевірки бувають двох видів:
1) Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (під час Аудиту здійснюється перевірка: документації; ведення записів; процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів; системи внутрішнього контролю оператора ринку; коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; кваліфікації персоналу);
2) Плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин (Інспектуванню підлягає перевірка дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти щодо: гігієни; плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових).
Ознайомитись з планом з 1 грудня 2020 року можливо на сайті dpss.gov.ua в розділі «Діяльність» підрозділ «Плани діяльності». У разі виникнення труднощів в пошуку даної інформації звертайтеся до авторів статті – вони з радістю допоможуть.
Якщо Ви не знайшли себе в плані – ви щасливчик і можете починати купувати лотерейні квитки;) Якщо ж ви є в плані, то це означає, що, на думку державних органів, ступінь ризику від роботи вашого підприємства достатньо високий.
Як же визначається ступінь цього ризику? Є постанова Кабінету міністрів України № 896 від 31.10.2020 року про «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», якою визначено, що ресторан чи кав’ярня, які впровадили систему НАССР, відносяться до незначного ступеню ризику і перевірці підлягають не частіше, ніж один раз на два роки (крім закладів харчування розташованих у закладах освіти, охорони здоров’я, на вокзалі чи в аеропорту – до них особлива увага). Тобто шансів потрапити до планових заходів у вас було небагато.
Ступінь ризику збільшується, коли на вас надійде скарга, і вона знайде своє підтвердження. В такому випадку ви переходите до середнього ступеня ризику і перевіряти вас будуть двічі на рік по гігієні і один раз перевірці підлягатиме ваша система НАССР.
Якщо під час перевірок виявлялись порушення, видавались приписи, накладались штрафні санкції, призупинялось виробництво продукції чи навіть підприємства, то є можливість потрапити до дуже високого ступеня ризику і проходити планові перевірки до 4 раз на рік.
Але ми сподіваємось, що до цього не дійде;)
Отже, щасливчики добре вели себе попереднього року і до плану не попали, а ми попали. Що робити?
По перше не нервуватись, нервові клітини не відновлюються;)
По друге, коли прийдуть ви не знаєте, оскільки при плануванні не зазначається дата перевірки та підприємець завчасно не повідомляється, окрім проведення Аудиту, коли попереджають за 3 (три) робочих дні до початку. Тому до перевірки потрібно бути готовим завжди!
Як же будуть перевіряти?
Тут таємниці немає. Всі перевірки Держпродспоживслужба проводить з використанням двох уніфікованих форм актів. Один використовується для перевірок дотримання харчового законодавства (форма Акту затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України № 447 від 08.08.2019 р.), інший виключно для перевірки системи НАССР (форма Акту затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України № 446 від 08.08.2019 р.). Дані акти містять переліки питань, які перевіряються. Законодавство забороняє перевіряти питання, які відсутні в акті державного контролю.
Завчасно ознайомившись з питаннями ви уникнете багатьох непорозумінь під час перевірки. Всі питання розділені на декілька блоків:
- Загальні питання – наявність реєстрації, дотримання простежуваності та ін.
- Гігієнічні вимоги до потужності – чистота та стан приміщень, вентиляція, освітлення, тощо.
- Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень – стан підлоги, стін, стелі, контактних поверхонь.
- Гігієнічні вимоги до обладнання та інвентарю – чистота та гігієнічний стан, проведення калібрування та повірки;
- Поводження з відходами – наявність та стан контейнерів для сміття, своєчасність видалення відходів з виробничих приміщень;
- Вода – вода має бути питної якості, наявність періодичного дослідження води;
- Гігієна персоналу – наявність систему допуску персоналу до роботи, навчання персоналу;
- Гігієнічні вимоги до харчових продуктів – умови зберігання харчових продуктів, боротьба з шкідниками, проведення дефростації;
- Гігієнічні вимоги до пакування та маркування – вимоги до пакувального матеріалу та умови його зберігання, вимоги до маркування, в тому числі інформація про наявність алергенів;
- Система НАССР – наявність розробленої системи НАССР.
Останній пункт передбачає перевірку саме наявності розробленої системи. Тобто при цьому не передбачено перевірку ступеня та правильності впровадження НАССР. Для цього існує окрема форма перевірки – аудит, який проводиться за окремим актом.
Всі питання в акті перевірки мають посилання на відповідну норму законодавства.
Акт ми вивчили, до перевірки готові.
І ось прийшла перевірка і пред’являє направлення на перевірку та посвідчення, які наші дії?
І етап: перевірка повноважень інспектора або аудитора.
- Розмовляти, надавати пояснення, показувати щось інспектору має лише керівник та/або юрист. Також – до моменту надання інспектором документів, він не може щось фіксувати, запитувати, перевіряти.
- Інспектор зобов’язаний пред’явити власне посвідчення та надати копію направлення на перевірку. За відсутності цих документів – інспектор не допускається до перевірки.
ІІ етап: початок та проведення перевірки.
- Якщо документи інспектора заповнені вірно, він допускається до перевірки;
- Інспектор зобов’язаний перевіряти лише ті обставини, які зазначені у направленні;
- Інспектор сам зобов’язаний дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, та не повинен втручатися у процедури підприємства.
Скільки можуть перевіряти?
Законодавство не встановлює максимальний термін перевірки в галузі безпечності харчових продуктів.
То що, перевірка ніколи не закінчиться?
Ні, в направленні на перевірку має бути зазначено дата початку та кінця перевірки.
Ну ось перевіряючі все подивились, скрізь заглянули, з усіма поспілкувались та переходять до складання акту.
Тут необхідно розуміти декілька важливих питань:
По перше, як ми зазначали вище, перевіряються тільки ті питання, які є в акті та мають посилання на норму законодавства. Тобто на кожне питання можливо спитати – а де це написано.
По друге. Якщо під час перевірки виявлено порушення, які не складно усунути, не варто закінчувати перевірку та вносити порушення до акту. Зазвичай перевіряючі не приходять в останній день і до завершення перевірки є ще час. Наприклад не було деяких документів, не представлено необхідних досліджень та інше. За можливості терміново проводимо необхідні заходи та надаємо докази для того, щоб порушення не було занесено до акту.
Якщо ми пройшли перевірку з «чистим» актом, тобто порушень виявлено не було, то ми молодці!
Але якщо порушення було виявлено, то не варто посипати голову попелом;)
У випадку виявлення більшості порушень, які не спричиняють загрозу для життя та здоров’я споживача, інспектор має обмежитись складанням припису. При цьому терміни виконання припису погоджуються з підприємцем. Перелік порушень, за які в перший раз виноситься припис і не накладається штраф, визначені законодавством.
Ну і у випадку, коли виявлені суттєві порушення, можливо накладення штрафу та навіть призупинення роботи підприємства.
Штрафи за порушення законодавства в галузі безпечності харчових продуктів прив’язані до мінімальної заробітної платні. В залежності від порушень штраф може скласти від 3 до 50 мінімальних заробітних плат.
Але ми маємо розуміти, що дотримання гігієнічних вимог це не примха законодавства, це не страх перед штрафом, це турбота про нашого ГОСТЯ, про його здоров’я!
Вероника Бакулина юрист ЮК «GLOBAL LAW”
Евгений Комаров Глава юридического комитета Украинской ресторанной ассоциации, юрист ЮК «GLOBAL LAW”
Руслан Нагорняк Керівник Центру безпечності харчових продуктів, провідний аудитор НАССР
