Дмитро Борисов: «Я ніколи не планував «бути відомим ресторатором», я хотів смачно годувати людей…»

На рахунку засновника Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова близько 60 закладів, він один з найвідоміших рестораторів України, чиє ім’я знає широка аудиторія, навіть у віддалених містах. Його впізнають на вулиці, слідкують за особистим життям і ходять на семенари та лекції, навіть ті, хто далекий від ресторанного бізнесу. Про популярність і те, як публічність впливає на бізнес, restorator.ua дізнавався у Дмитра Борисова. А ще відомий ресторатор дав декілька порад колегам, які планують персоніфікувати свою справу.

Автор Ніна Полякова



— Більшість рестораторів не афішують своє ім’я, як ви вважаєте чому так?

— У кожного, хто відкриває заклад, свої амбіції та цілі. Я ніколи не планував «бути відомим ресторатором», я хотів смачно годувати людей, і так робити їх трохи щасливішими. Тобто я просто займався тим, що мені подобається. Я трохи дивуюся, коли мене питають про «особистий бренд». Я не бачу ніякого бренду «Дмитро Борисов», принаймні бренду, штучно створеного задля маркетингових цілей. Є я — як особистість, жива неідеальна людина, в якої іноді буває час та натхнення чесно поділитися новинами, ідеями, рецептами або історіями з-за лаштунків ресторанної індустрії.

Мої заклади — це моя творчість. Я і засновник бізнесу, і граючий тренер, який так чи інакше впливає на різні процеси в компанії. І я все ще людина, яка своїм ім’ям відповідає за те, які емоції гості отримують, приходячи до моїх закладів.

Зараз, коли ресторанів вже багато десятків, і все перетворилося з мрії-стартапу на досить потужний системний бізнес, я якраз займаюся переосмисленням своєї ролі в компанії.

Намагаюся вибудувати оптимальну дистанцію, за якої я б не втрачав зв’язок з щоденним життям бізнесу, але яка б дозволяла мені бачити картинку в цілому, шукати неочевидні можливості для стратегічного розвитку, тощо. Зокрема, в комунікації ми потроху починаємо частіше використовувати «корпоративний бренд» GastroFamily замість «Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова», виводимо на передній план всю команду ТОР-менеджерів, а не лише мене.



— У яких проєктах найефективніше брати участь, щоб ваша аудиторія вболівала саме за вас?

— Аудиторія «вболіває» за улюблену футбольну команду. І лише під час матчу, 90 хвилин з перервами на закуски та телефон. В інший час люди живуть своїм життям, і дуже мало цікавляться іншими. Максимум витрачають 3 секунди своєї уваги, аби поставити «лайк» або залишити коментар. І це нормально. Є невелика кількість амбасадорів брендів, але вони не «вболівають за мене», а просто діляться позитивними емоціями, які у них викликає продукт, що ми створюємо. І я це дуже ціную. Тобто якщо люди кажуть «Йдіть до Борисова в Mushlya», вони роблять це тому що Mushlya — чудове місце з величезним асортиментом морепродуктів по 1-2-3 євро, а не через те, що вони мене колись побачили по телебаченню.


Хоча якщо хочеться миттєвої впізнаваності, все ще круто працює телебачення та інтерв’ю на великих Youtube-каналах. Однак я не можу сказати, що ці «секунди слави» якось реально впливають на бізнес. Якщо бажаєте, аби лояльна аудиторія стежила за вами, системно створюйте контент, який буде нести цінність для людей.


В будь-якому випадку, перед тим, як починати будь-яку медійну діяльність, варто, по-перше, відповісти на питання: «Навіщо це мені?» Потім «Навіщо це людям?» Після чесної відповіді на обидва питання, можна починати щось робити.



— Смаки аудиторії змінюються, як не втратити популярність?

— Найкращий шлях – задавати тренди та створювати смаки. Це стосується бізнесу, в принципі, не лише комунікації та «особистого бренду». Якби всі «підлаштовуватися під смаки аудиторії», у світі б не було змін. Але завжди є хтось, хто дивиться ширше, шукає нестандартні рішення, звісно, ризикує… Адже якщо ти трохи випереджаєш час, ти створюєш тренд. Якщо ти випереджаєш час занадто, тебе просто не розуміють.


Я дуже часто здаюся диваком, навіть для близьких людей. Коли я хотів, щоб в центрі Києві тисячі людей на пікніках їли не шашлики, а лобстерів та крабів. Коли мріяв про перший ресторан нової української кухні. Коли вирішив поєднати в одному меню сидр, устриці та хот-доги. Якби я питав у людей, чи хочуть вони такий заклад в центрі Києва, вони б сказали «ні». Але я відкрив його, і ось вже більше трьох років – черга, а «Білий Налив» є майже в усіх великих містах України. В цьому – весь сенс. Робити те, про що мрієш, і на що не очікують. Так створюються популярні проекти в усіх сферах життя.


— Чи варто ділитись у соцмережах своїм особистим життям ?

— Залежить від того, наскільки для вас це комфортно. Я, насправді, досить нечасто ділюся якимось вже дуже особистими речами, однак моя сім’я – це важлива частина мого життя, і я не бачу сенсу її приховувати. В цьому ж немає «фейкового інста-щастя». Є реальність. Чудова реальність, в якій ми з Оленою, справді, рівні партнери і в бізнесі, і у відносинах. І ми створюємо бізнес в синергії. У нас, справді, на двох багато дітей. Однак ми нечасто ділимося подробицями їхнього життя, адже поважаємо їхню незалежність та приватність з найменшого віку. Але я не бачу нічого погано в тому, аби зафіксувати в мережі якісь миті, коли ми всі разом готуємо шакшуку або катаємося на лижах. Бо з самого початку це все «не для лайків, а для щастя», а соціальні мережі – просто спосіб «схопити момент» та розділити його з іншими.



— Які теми ви ніколи не розкриєте своїй аудиторії?

— Я дуже відверто розповідаю про те, як влаштований мій бізнес, але я нікого не обговорюю колег по ринку.


— Наскільки важливо постійно генерувати свій контент? На вашу думку, скільки потрібно часу, щоб аудиторія забула людину, яка була на піці популярності?

— Потрібно 5 секунд, аби аудиторія забула будь-кого. Тож залежить, в першу чергу, від енергії та бажання. І чесної відповіді на питання, хто ти: кухар або блогер, або ресторатор? Я майже не знаю прикладів людей, які можуть поєднувати всі ці ролі. Знаю крутих публічних рестораторів, знаю блогерів, які керують закладом або непогано готують. Однак завжди щось буде на першому місці. Я точно не готовий ставати заручником контент-планів, однак залюбки буду продовжувати розповідати про те, що мені цікаво.


— Чи варто ресторатору, маючи популярність у гостей, займатися рекламую товарів чи продуктів?

— Залежить від цілей та бажання. У мене бувають іноді подібні контракти, однак з брендами, які вже є нашими стратегічними партнерами.

— Ви публічний ресторатор, вас знають і люблять гості, дайте декілька порад колегам, які прагнуть публічності, як завоювати прихильність та інтерес аудиторії.

• По-перше, самі створюйте продукт, про який вам хочеться розповісти.

• Визначте, в чому полягає ваша справжня експертність – це основа для унікального контенту.

• Створюйте цінність. Дайте чесну відповідь, чому б ви самі на себе підписатися?

• Будьте чесними. Зараз нова епоха щирості, ніхто вже не вірить в супергероїв та бездоганний успіх, люди полюбляють справжні історії від живих людей.

• Важлива не стільки якість картинки чи краса монтажу, скільки сенси та емоції, які ви вкладаєте в свій контент.

• Робіть тільки те, що любите.