Без їжі неможливе життя. Вона надважлива для кожної людини, родини, країни, цивілізації зрештою. Це базова щоденна потреба, тому за будь-якої кризи: природних катаклізмів, соціальних потрясінь, війни – постраждалі, що опинилися в епіцентрі, потребують підтримки. Ось тоді на допомогу приходять вони... Люди, для яких милосердя не абстрактне слово. Волонтери й доброчинці не просто годують, а дарують надію і віру в те, що навіть за найстрашніших часів ти не залишишся сам на сам із бідою.
Про World Central Kitchen
«Де б не сталося лихо, якщо люди голодують, ми будемо там. Адже воліємо їх нагодувати». Цей принцип вже 11 років сповідують у World Central Kitchen.
Некомерційна організація, утворена у 2010-му шеф-кухарем Хосе Андресом та Робом Уайлдером для підтримки постраждалих від землетрусу на Гаїті, перетворилася на потужний рух. Лише торік для допомоги нужденним WCK зібрала 270 млн доларів. А від свого заснування приготувала 700 млн страв у різних куточках планети.
Це найбільша у світі організація, яка опікується харчуванням постраждалих від війни, епідемій, стихійного лиха тощо. Члени WCK завжди у найгарячіших точках, бо їхня місія – дати кожному, хто опинився в біді, поживну їжу й організувати стійкі продовольчі системи. Адже їжа не розкіш для обраних, а вселюдне право жити без голоду.
Взагалі засновник WCK Хосе Андерс мріє, щоб в усіх країнах були штатні корпуси продовольчого реагування на кшталт нацгвардії. І для цього створив спеціальний фонд Climate Disaster Fund, аби суспільство могло ефективно й швидко реагувати на катастрофи.
Про допомогу Україні
З вторгненням росії в Україну команда WCK одразу почала допомагати нашим співвітчизникам, змушеним тікати з рідних домівок. На пунктах пропуску Польщі, а згодом Румунії, Молдови, Угорщини й Словаччини у довгих чергах годували жінок, дітей, бабусь, дідусів. Зморені, налякані, змерзлі, вони були вдячні за гарячу їжу і щиросердний прояв людяності.
Тим часом все більше і більше міст та сел потребували допомоги. Й організація поширила свою турботу далі, на різні регіони України, постачаючи харчі вимушеним переселенцям й мобілізуючи місцеві ресторації.
З відео, знятих Хосе Андерсом, ми бачимо, як пекарня у Львові за сприяння WCK випікає тисячі буханців хліба для біженців, що прибувають на вокзал. Як в Одесі фудкорт перетворився на центр роздачі їжі. Як у Києві ресторани готують пиріжки з капустою і картоплею для дитячих будинків. Як фури з борошном і харчами прямують в зони бойових дій. Як фірмові величезні пательні WCK для паельї перетворюються на казани для готування борщу.
В організації переконані, що благодійна тарілка гарячої страви не лише втамовує голод, а й зігріває серце.
Співпраця зі «Смачною Вартою»
Щоб нагодувати величезний мегаполіс та околиці, київські ресторатори також оперативно згуртувалися. Вже на другий день війни Українська ресторанна асоціація об’єднала у спільноту “Смачна варта” 21 кухню, аби щодня доставляти обіди в лікарні, будинки для літніх людей та сиріт, бомбосховища, пожежні та військові частини, на блокпости тероборони. Вона взяла на себе клопоти з організації процесів готування, забезпечення закладів продуктами, пакуванням, персоналом. Шукає паливо, машини, водіїв і налагоджує логістику. А ще комунікує зі спонсорами й благодійниками, щоб знайти кошти на харчі й витратні матеріали, бо треба ж щодня годувати понад десятки тисяч осіб.
Благодійна фундація World Central Kitchen сама звернулася до «Смачної варти» з пропозицією співпраці. І з середини березня команда WCK надихає, матеріально підтримує й активно волонтерить разом із місцевими кухарями. За словами Софіїї Коломицевої саме завдяки World Central Kitchen вони змогли закривати заробітну плату працівникам і це колосальна підтримка. “Важливим було те, що WCK не зважаючи на кризову ситуацію вимагають та дотримуються усіх стандартів безпеки приготування страв, і для нас це дуже цінно”.
Спільними зусиллями долаються будь-які перешкоди. Для людей, що втратили все, гаряча їжа повертає відчуття домівки, віри в себе, в ближнього, в країну. У справедливість, добро й перемогу.
«Мене надихає, що українці докладають стільки сил, щоб допомагати одне одному. Щоб годувати літніх людей. Людей у бомбосховищах. Роблять все, щоб бути корисними. Ось справжні герої, як і українці, що захищають свою країну. Адже їжа – це ще один спосіб вести війну, спосіб підтримувати людей під час війни», – каже Хосе Андерс.
Чимало складних проблем вирішуються просто. Треба лише наважитися і діяти. Іноді достатньо запропонувати тим, хто в біді, бутерброд із чаєм або домашнє картопляне пюре з м’ясом. Чи згуртуватися, вкладаючи власну енергію й час, заради високої мети.
«Ми раді, що можемо підтримати місцеву ресторанну спільноту. Ми не залишимо вас наодинці. World Central Kitchen буде з вами, разом із неймовірними українцями та українками. Вони для мене герої цього божевільного часу», - поділився фундатор благодійної організації.
Українська ресторанна асоціація щиро вдячна World Central Kitchen за потужну фінансову допомогу, активну участь і готовність розділити з нашим народом біль та складнощі війни. За милосердя й бажання змінити цей світ на краще. За натхнення й упевненість, що добро завжди переможе. І сподівається, що приклад відомого шеф-кухаря й благодійника надихне багатьох людей на такі самі широкі жести.
